Історія

Історія

Історія профспілки

Перші профспілкові організації та осередки, у тому числі й в освітянському середовищі почали виникати на Закарпатті в другій половині ХІХ століття. Але, оскільки аж до возз’єднання Закарпатської України з великою Україною у січні 1945 року край входив до складу різних державних утворень, а його територією протягом лиш першої половини несамовитого ХХ століття прокотилося чимало воєн та революцій, документальних свідчень про діяльність першопрохідців профспілкового руху на Закарпатті не збереглося.

Відроджуватися. А точніше народжуватися вдруге, профспілковий рух на Закарпатті почав одразу після визволення краю від загарбників у 1944 році і вже невдовзі набув такого розмаху, що постало питання про об’єднання  розрізнених первинних організацій та осередків в обласну профспілкову організацію.

На порядок денний І з’їзд у професійних спілок Закарпатської України, який відбувся 21 січня 1945 року у Мукачеві, були винесені питання «Про возз’єднання Закарпатської України з Радянською Україною» та «Про завдання профспілок Закарпатської України». Відбулися також вибори Центральної Ради профспілок та ревізійної комісії. Головне завдання полягало в тому, щоб активно включитися у відбудову порушеної війною економіки, налагодження виробництва, відродження освіти й культури краю.

Після утворення в січні 1946 року у складі УРСР Закарпатської області на території краю набуло чинності загальносоюзне законодавство. В окреслених ним рамках й створювалися профспілкові організації, об’єднані незабаром під егідою Закарпатської ради профспілок.

Складовою частиною профспілкової системи, що формувалася тоді, стає й профспілкова організація працівників початкової та середньої школи Закарпаття. Її структура виглядала так: вищим органом була профспілкова конференція, на якій делегати від окружних  та міських профспілкових комітетів обирали обласний комітет. Робочим органом обласного комітету була президія , яка керувала повсякденною роботою організації. Обласний комітет профспілки працівників початкової та середньої школи підпорядковувався ЦК профспілки працівників початкової та середньої школи УРСР. Роботою президії керували голова та відповідальний секретар.

Першим головою президії Закарпатського обкому Профспілки працівників початкової та середньої школи був обраний М.І. Медвідь, відповідальним секретарем – А.М. Ковальський. До складу президії увійшли голови комітетів профспілкових організацій, досвідчені педагоги краю.

В перші повоєнні роки профспілкова організація працівників початкової та середньої школи Закарпаття мала певні труднощі щодо своєї структури, штату, кадрового складу працівників. Досить гостро стояло й питання охоплення профспілковим членством вчителів початкової та середньої школи Закарпаття. Втім, кількість членів профспілки працівників початкової та середньої школи Закарпаття поступово зростала, й на 1 липня 1949 року охоплювала вже 93,4% освітян області.

Центральними у діяльності Закарпатської обласної організації ППСШ в перші повоєнні роки були питання розвитку народної освіти, матеріально-побутових умов вчителів, ліквідації неписьменності та малописьменності, діяльності дошкільних та позашкільних установ тощо.

У березні 1948 року з метою покращення навчально-виховного процесу в школах при місцевкомах профспілки були створені так звані «виробничі наради». Вони допомагали вчителям та іншим працівникам народної освіти підвищувати наукову та методичну кваліфікацію, а працівникам відділів народної освіти – здійснювати керівництво навчально-виховним процесом та контролювати роботу як педагогічних колективів, так і окремих учителів.

На загал можна сказати, що в перші повоєнні роки організація профспілки працівників початкової та середньої школи Закарпаття, не дивлячись на певні кадрові та інші труднощі, брала активну участь у розбудові системи народної освіти краю. А крім того, обкому профспілки доводилося займатися ще й розвитком масового спортивного руху, організацією гуртків технічної творчості, ліквідацією неписьменності та малописьменності, боротьбою з інфекційними хворобами й безліччю інших питань.

20 лютого 1954 року відбулася V звітно-виборна конференція працівників початкової і середньої школи Закарпаття, а вже наступного дня – організаційний пленум, на якому головою обкому профспілки було обрано Івана Васильовича Марка, а секретарем – Степана Варфоломійовича Билима.

Насиченими подіями в історії профорганізації працівників освіти Закарпаття був 1958 рік. 29 січня 1958 року в Ужгороді відбулася І Закарпатська обласна конференція Профспілки працівників освіти, вищої школи та наукових установ. На конференції було обрано пленум обкому профспілки. Головою президії обкому став Олександр Петрович Варцаба.

Найважливішими питаннями, які розглядалися на президіях обкому профспілки того часу, були питання участі профорганізацій в підготовці і проведенні виборів до Верховної Ради СРСР, участі профспілкових організацій в роботі по завершенню ліквідації неписьменності та малописьменності серед дорослого населення, роботи міськкомів та райкомів профспілки, участі членів профспілки в проведенні Всесоюзного перепису населення та ін.

У 60-70-их роках профспілкові організації галузі організовували соціалістичне змагання, брали активну участь у впровадженні раціоналізаторських пропозицій та винаходів. Велика робота проводилася і щодо організації дозвілля працівників. У багатьох закладах активно працювали колективи художньої самодіяльності.

Реалізації завдань, які стояли о тій порі перед освітніми закладами області щодо удосконалення форм і методів навчання й виховання учнівської та студентської молоді, сприяла цілеспрямована робота обкому профспілки, головою якого з 1965 по 1778 рік був Іван Михайлович Безручко. У центрі уваги освітянської профспілки було тоді питання завершення переходу до загальної середньої освіти, докорінного поліпшення якості навчання. Воно неодноразово обговорювалося на засіданнях виробничо-масової комісії обкому, спільних засіданнях ради облвно, президії обкому та обкомів інших галузевих профспілок. Рішення надсилались для виконання та вжиття необхідних заходів до райкомів, міськкомів та первинних організацій профспілки.

У 1978 році обком профспілки очолив Іван Степанович Вовканич. Під його керівництвом продовжується робота щодо поліпшення організаторської діяльності, удосконалення стилю і методів роботи із залученням до лав профспілки працюючих та студентів. Станом на 10 листопада 1979 року обком об’єднує 15 райкомів, 2 міськкоми, об’єднаний профком Ужгородського державного університету та Мукачівського педучилища, 733 профорганізацій.

Обком, райкоми, міськкоми профспілки стали більше приділяти уваги навчанню профспілкових кадрів та активу, підвищенню їх відповідальності за доручену ділянку роботи. Створені й систематично працюють постійно діючи семінари, дні профспілкового активу, навчання голів місцевкомів, комісій. Стало доброю традицією проведення кущових семінарів голів місцевкомів за участю працівників апарату обкому.

1884/1985 навчальний рік в освітянських колективах особливий тим, що він розпочався в час здійснення шкільної реформи. Питання зміцнення матеріальної бази стало можливо вирішувати з активною допомогою та участю базових підприємств, громадських організацій.

Чималу увагу приділяв у ці роки обком освітянської профспілки профкомам Ужгородського державного університету та Мукачівського педагогічного училища, спрямовуючи їх діяльність на підвищення якості навчання, поліпшення умов праці й побуту працівників та студентів цих навчальних закладів.

Профспілкові органи вживали ряд конкретних заходів, спрямованих на поліпшення житлово-побутових умов працівників освіти, учнів і студентів.

Певна увага приділяється дальшому поліпшенню громадського харчування школярів. У той час гарячим харчуванням було охоплено 92% учнів загальноосвітніх шкіл.

У 1989 році головою обкому профспілки працівників освіти і науки було обрано Василя Петровича Балажа.

Якісно новий етап у житті та діяльності професійних спілок припадає на роки розбудови молодої української держави. Здобуття Україною незалежності, перехід до іншого соціально-політичного устрою, затяжна економічна криза, покликали до життя нові підходи до роботи профспілкових організацій, зокрема, щодо соціального захисту прав та інтересів спілчан. З урахуванням цього намагалася діяти і Закарпатська обласна організація профспілки.

Одним з головних напрямів роботи обкому, райкомів, міськкомів стало ініціювання розгляду на засіданнях органів влади та місцевого самоврядування найболючіших питань життєдіяльності навчальних закладів.

Так, оскільки в 1999-2000 роках у бюджетній сфері склалася надзвичайно напружена ситуація з виплатою заробітної плати, учасники пленуму обкому освітянської профспілки ініціювали проведення сесії обласної, районних та міських рад з питань погашення заборгованості та подальшого фінансування освіти. Проблемні питання життя трудових колективів закладів освіти були розглянуті на сесіях майже всіх районів і міст Закарпаття.

Іншим важливим напрямом роботи обласної, районних, міських організацій профспілки галузі став розгляд питань, пов’язаних з функціонуванням освітніх закладів, створенням належних умов праці, побуту та навчання на спільних засіданнях і пленумах колегії управління освіти та відділів освіти держадміністрації і президії та інших виборних органів обласної організації профспілки.

Третім напрямом у розв’язанні тих чи інших актуальних проблем, пов’язаних з роботою навчальних закладів, є всебічне їх вивчення і заслуховування на спільних засіданнях з обкомами інших галузевих профспілок.

Досвід свідчить, що вирішення ряду проблемних питань у галузі можливе лише за умови взаємовигідного соціального партнерства з органами влади та господарськими керівниками. Укладання колективних угод та договорів слугує налагодженню такого партнерства, тому це питання постійно знаходиться на контролі обкому, райкомів та міськкомів профспілки, профспілкових комітетів. На рівні області, міст та районів регулярно проводяться семінари для профспілкових лідерів та активістів з питань шляхів реалізації Закону України «Про колективні угоди і договори».

Справжніми ватажками, ініціаторами, наполегливими та принциповими керівниками у профспілковому русі того часу виявили себе голови міських, районних комітетів профспілки: Мукачівської – Д,М,Щербан, Іршавської – О.І. Попович. Міжгірської – М.П. Карабин, Перечинської – Й.С. Свадеба, Свалявської – Ю.В. Лендел, Тячівської – С.М. Петрінко, Хустської – М.М. Андрійцьо.

Активно працювали у галузевій профспілці голова профкому ЗОШ №3, що в Хусті, В.М. Ігнатко, директор Берегівського Будинку вчителя О.А. Радик, голова профкому Мирчанської ЗОШ Великоберезнянського району Ю.М. Томаш, голова профкому Верхньоворітської ЗОШ Воловецького району О.Я. Сличко, голова профкому ЗОШ, що в селі Лазещина Рахівського району, С.Р. Швайгер та ін.

В останні роки обласна організація освітянської профспілки особливу увагу приділяє контролю за дотриманням трудового законодавства в установах освіти. Ці питання стали частіше вивчатися та заслуховуватися на засіданнях профкомів. Запроваджено також чітку систему навчання керівників закладів освіти та голів профспілкових комітетів з питань реалізації законодавчих і нормативно-правових актів через постійно діючі семінари. Такі навчання пройшли майже в усіх районах і містах області.

З ініціативи обласної організації галузевої профспілки для освітян, які проходять перепідготовку при обласному Інституті післядипломної педагогічної освіти, запроваджено курс трудового законодавства. Правовий інспектор обкому профспілки з виїздом на місця регулярно проводить прийом відвідувачів з особистих питань.

Не залишаються поза увагою й питання культурно-масової та фізкультурно-спортивної роботи. 20 грудня 2011 року в Ужгороді у приміщенні навчально-методичного центру профспілок відбувся  ІV пленум Закарпатського обкому профспілки працівників освіти і науки України. Визначальним  на порядку денному  було питання про роботу міськкомів, райкомів профспілки, профкомів вищих навчальних закладів щодо розвитку серед працюючих системи і студентів художньої самодіяльності, фізичної культури, спорту та туризму.

В області діють два Будинки вчителя та студентський клуб при Ужгородському національному університеті, проводяться огляди художньої самодіяльності на місцях. Лауреатом всеукраїнських фестивалів самодіяльних художніх колективів профспілок стали народна чоловіча хорова капела «Боян» Ужгородського національного університету, танцювальний колектив та народна хорова капела Берегівського районного Будинку вчителя, народна хорова капела вчителів Хустського району та інші.

Протягом 2009-2010 років проведено в області понад 200 культурно-масових заходів, спрямованих на розвиток духовних інтересів спілчан. Вони охоплюють понад 14000 осіб ( що становить 25,4% від усієї кількості спілчан галузі). В області створено 125 фізкультурно-спортивних секцій, 4 клуби, які охоплюють понад 7500 спілчан. Представники освітянських колективів фізкультури неодноразово були призерами змагань за програмою обласних міжгалузевих спартакіад профспілок з волейболу, настільного тенісу, шахів та шашок. Кращі спортсмени галузі у складі збірної команди профспілок Закарпаття були учасниками фінальних змагань профспілкової спартакіади у Києві. Традиційними стали проведення щорічних туристичних зльотів працівників освіти області «Срібний намет», які присвячуються до Дня туризму.

Діяльність обласної організації галузевої профспілки широко висвітлюється в засобах масової інформації області. Обком профспілки – один з організаторів обласного конкурсу на краще висвітлення діяльності профспілок у ЗМІ, який проводиться щороку.

Певна річ, зміст профспілкової роботи, результативність та ефективність її в питаннях захисту соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки залежать від профспілкових активістів, керівників виборних органів. А те, що в області значна частина проблемних питань життя трудових колективів знаходить вирішення, є наслідком, передусім, правильної постановки питання та вмілої організації його виконання головами райкомів, міськкомів профспілки, профкомів вузів, більшість яких має великий досвід як педагогічної, так і профспілкової роботи. Усі вони активно, по-діловому, з почуттям особистої відповідальності перед трудовими колективами вирішують складні питання, які ставить перед ними сьогодення.

Нині Закарпатська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України об’єднує  959 первинних профспілкових організацій, в яких на обліку перебувають 56371 членів профспілки. Первинні профспілкові організації об’єднані довкола 13 райкомів та 5 міськкомів. Працюють 5 профкомів викладачів та співробітників, 1 профком викладачів та студентів і 2 профкоми студентів вищих навчальних закладів.

Попри усі труднощі, соціально-економічні негаразди та потрясіння, через які освітянам разом з усіма мешканцями краю довелося пройти протягом останніх 10-15 років, профспілкова організація освітян Закарпаття не лише розгубила набутого у попередні роки й десятиліття, а й зміцніла, згуртувала свої лави, набула досвіду профспілкової роботи у нових соціально-економічних умовах. І освітяни, згуртовані навколо своєї обласної організації профспілки, з надією та оптимізмом дивляться у майбутнє.

Опубліковано : 14 Січня 2013 в 16:18