Історія

Історія

   Перші профспілкові організації та осередки, у тому числі й в освітянському середовищі, почали виникати на Закарпатті в другій половині ХІХ століття. Але, оскільки аж до возз’єднання Закарпатської України з великою Україною у січні 1945 року край входив до складу різних державних утворень, а його територією протягом лише першої половини несамовитого ХХ століття прокотилося чимало воєн та революцій, документальних свідчень про діяльність першопрохідців профспілкового руху на Закарпатті не збереглося.

         З перших днів визволення Закарпаття від фашистських загарбників у краї почав відроджуватись профспілковий рух. Наприкінці 1944 року розгортання профспілкового руху набуло такої стадії, що постало питання про необхідність об’єднувати розрізнені первинні профспілкові організації і осередки в єдину профспілкову організацію Закарпаття.

         21 січня 1945 року в місті Мукачеві відбувся  Перший з’їзд професійних спілок Закарпатської України.  На з’їзді була обрана Центральна Рада профспілок Закарпатської України, а  28 січня 1945 року в  Ужгороді  відбулося перше засідання Ради профспілок, на якому завершилося її організаційне і технічне оформлення. У складі Ради було створено 11 секцій, у т.ч. секція вчителів, на які покладено керівництво окремими галузевими профспілковими організаціями.

         Після утворення в січні 1946 року у складі УРСР Закарпатської області на території нашого краю набуло чинності загальносоюзне законодавство.  В рамках цього законодавства утворюються профспілкові організації, які  були незабаром  об’єднані під егідою Закарпатської ради профспілок.

  Складовою частиною  цієї профспілкової системи, що формувалася тоді, стає і Профспілкова організація працівників початкової та середньої школи Закарпатської області (ППСШ) .  

  Велике  значення у важкі повоєнні роки мала грошова підтримка вчителів з боку держави. Це питання також завжди було у центрі уваги президії Закарпатського обкому профспілки ППСШ. Так, на одному із засідань президії підкреслювалося, що Закарпатський облвиконком асигнував 700.000 крб. на матеріальну допомогу вчителям  і дав пропозицію, щоб ці гроші були розділені вчителям, які мають багато дітей, що живуть далеко від шляхів сполучення, інвалідам Вітчизняної війни і хворим, які потребують лікування, вчителям на придбання корів та свиноматок, грошову допомогу за кращу роботу в школі.  

   Центральними питаннями діяльності профспілки працівників початкової та середньої школи Закарпатської області в перші повоєнні роки продовжували залишатися питання розвитку народної освіти, матеріально-побутових умов вчителів, ліквідації неписьменності та малописьменності, діяльності дошкільних та позашкільних установ тощо.

   Крім надання грошової допомоги вчителям президія обкому профспілки розглядала та затверджувала кандидатури освітян, які висувалися на присвоєння почесних звань, зокрема звання “Заслужений вчитель УРСР”, інших відзнак і нагород.

   Загалом можна сказати, що в перші повоєнні роки профспілка працівників початкової та середньої школи Закарпатської області, не дивлячись на певні кадрові труднощі, брала активну участь у створенні системи народної освіти нашого краю. Першочерговими питаннями в діяльності  її керівного органу – обласного комітету – були питання покращення матеріальної бази шкіл, дошкільних та позашкільних установ, матеріальної допомоги вчителям, заочного навчання працівників початкової та середньої школи. Власне кажучи,  Закарпатському обкому профспілки доводилося в цей час займатися  і розвитком масового спортивного руху, організацією гуртків технічної творчості, ліквідацією неписьменності та малописьменності, боротьбою з інфекційними хворобами і ін. Треба зауважити, що профспілкова організація працівників ПСШ Закарпаття зробила в цей період вагомий внесок у вирішення зазначених питань.

   У 1950 році профспілкою було охоплено 95,1%, за 1951 р. – 96,5%, то на кінець 1952 р. – з 11695 працюючих охоплено профспілковим членством 11450, або 98,1%, тобто 215 працюючих ще не вступили до членів профспілки (головним чином з техпрацівників).

  Зусилля всіх профспілкових організацій працівників освіти були спрямовані на рішуче поліпшення роботи вечірніх шкіл, особливо для  сільської молоді, повної ліквідації неписьменних та малописьменних серед дорослого населення, а також допомогу в організації та постановці роботи в сільських дитячих садках та сезонних колгоспних майданчиках.

     На засіданнях президії, як  і раніше, розглядалися питання про  заохочення вчителів області, зокрема про присвоєння кращим з них почесного звання “Заслужений вчитель школи УРСР”.

         На обласній звітно-виборній профспілковій конференції, яка відбулася 19 грудня 1955 року,  наголошувалось, що органи народної освіти, працівники шкіл і профорганізацій ще не домоглися ліквідації такого ненормального стану, коли щорічно сотні, та навіть тисячі  дітей і підлітків без поважних причин залишають навчання в школі, а це приводить до того, що певна частина нашої молоді йде в життя, не одержуючи навіть  семирічної освіти.

  З червня 1956 року профспілка працівників початкової і середньої школи Закарпатської області стала називатися Профспілкою працівників освіти.  

    Насиченим подіями в історії профорганізації працівників освіти Закарпаття був 1958 рік. 29 січня 1958 року в Ужгороді відбулася І-а Закарпатська обласна профспілкова конференція працівників освіти, вищої школи та наукових установ (так стала  називатися профспілкова організація після об’єднання двох профспілок – працівників освіти та вищої школи).

   Багато уваги в цей  період обласний комітет профспілки приділяв навчанню профактиву. Саме про це  говорить план семінарського навчання голів МК та профоргів, яке було розраховано на 16 годин.

З 1965 по 1978 рік обласний комітет профспілки очолював Іван Михайлович Безручко. У центрі уваги освітянської профспілки було тоді питання завершення переходу до загальної середньої освіти, докорінного поліпшення якості навчання.

У 1978 році обком профспілки очолив Іван Степанович Вовканич. Під його керівництвом продовжується робота щодо покращення організаторської діяльності, удосконалення стилю і методів роботи із залученням до лав профспілки працюючих та студентів. Обком, райкоми, міськкоми профспілки стали більше приділяти уваги навчанню профспілкових кадрів та активу, підвищенню їх відповідальності за доручену ділянку роботи. Створені й систематично працюють постійно діючи семінари, дні профспілкового активу, навчання голів місцевкомів, комісій. Стало доброю традицією проведення кущових семінарів голів місцевкомів за участю працівників апарату обкому.

У 1989 році головою обкому профспілки працівників освіти і науки було обрано Василя Петровича Балажа. Якісно новий етап у житті та діяльності професійних спілок припадає на роки розбудови молодої української держави. Здобуття Україною незалежності, перехід до іншого соціально-політичного устрою, затяжна економічна криза покликали до життя нові підходи до роботи профспілкових організацій, зокрема, щодо соціального захисту прав та інтересів спілчан. З урахуванням цього намагалася діяти і Закарпатська обласна організація профспілки.

Одним з головних напрямів роботи обкому, райкомів, міськкомів стало ініціювання розгляду на засіданнях органів влади та місцевого самоврядування найболючіших питань життєдіяльності навчальних закладів. Оскільки в 1999-2000 роках у бюджетній сфері склалася надзвичайно напружена ситуація з виплатою заробітної плати, учасники пленуму обкому освітянської профспілки ініціювали проведення сесії обласної, районних та міських рад з питань погашення заборгованості та подальшого фінансування освіти.

Іншим важливим напрямом роботи обласної, районних, міських організацій профспілки галузі став розгляд питань, пов’язаних з функціонуванням освітніх закладів, створенням належних умов праці, побуту та навчання на спільних засіданнях і пленумах колегії управління освіти та відділів освіти держадміністрації і президії та інших виборних органів обласної організації профспілки.

У цей період  обласна організація освітянської профспілки особливу увагу приділяє контролю за дотриманням трудового законодавства в установах освіти. Запроваджено чітку систему навчання керівників закладів освіти та голів профспілкових комітетів з питань реалізації законодавчих і нормативно-правових актів через постійно діючі семінари. Такі навчання пройшли майже в усіх районах і містах області. З ініціативи обласної організації галузевої профспілки для освітян, які проходять перепідготовку при обласному Інституті післядипломної педагогічної освіти, запроваджено курс трудового законодавства. Правовий інспектор обкому профспілки Чундак Федір Федорович з виїздом на місця регулярно проводить прийом відвідувачів з особистих питань.

Не залишаються поза увагою й питання культурно-масової та фізкультурно-спортивної роботи. Традиційну причетність профспілок до створення умов для залучення своїх членів до надбань національної і світової культури, розвитку народних талантів, всебічного задоволення соціально-культурних та духовних потреб працівників засвідчено ст. 30, 31 Закону України “Про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності.” Статті 43 та 44 створюють матеріальне підґрунтя цієї діяльності у вигляді законодавчого закріплення права профспілок користуватися об’єктами соціально-культурного та фізкультурно-спортивного призначення і обов’язку роботодавців відраховувати первинним організаціям кошти на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу у розмірі не менше ніж 0,3 % фонду оплати праці.

Ці норми знаходять свій розвиток у профспілкових документах, зокрема у Статуті та Основних напрямах діяльності профспілки працівників освіти і науки України, прийнятих УІІ з’їздом профспілки. Питання реалізації прав спілчан на задоволення своїх духовних інтересів знайшли своє відображення в Галузевій угоді між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України та ЦК профспілки працівників освіти і науки України, регіональних угодах та колективних договорах.

З 9 квітня 2013 року обласну організацію профспілки очолює Повханич Тетяна Федорівна. Під її керівництвом обласна, районні, міські організації профспілки стали більше приділяти уваги навчанню профспілкових кадрів та активу, підвищенню їх відповідальності за доручену ділянку роботи. Створені й систематично працюють за участю працівників апарату обласної організації профспілки постійно діючі семінари-навчання голів міських, районних організацій профспілки, профорганізацій вищих навчальних закладів, голів первинних профспілкових організацій,  бухгалтерів та скарбників, голів профбюро факультетів вищих навчальних закладів.

      Особливістю цього періоду стало те, що виборним органам Профспілок – від первинної профспілкової організації до Центрального комітету Профспілки доводиться здійснювати роботу щодо захисту соціально-економічних прав працівників освіти в у мовах політичної та економічної нестабільності, а з 2014 року – і в умовах воєнних дій на Сході України. Дії обласної та районних, міських організації Профспілки спрямовані на підвищення соціального статусу педагогічних, науково-педагогічних та інших працівників освіти, поліпшення їхнього матеріального становища, професійного зростання, здобуття якісної вищої освіти студентською молоддю, забезпечення належних умов навчання та проживання.

     В умовах непростої суспільно-економічної ситуації комітет обласної організації  принципово і наполегливо виборював права освітян на працю, її гідну та своєчасну оплату. Використовувались різні форми впливу (листи, заяви, звернення, телеграми, колективні трудові спори, участь у загальнонаціональних та регіональних акціях) для привернення уваги Уряду, Верховної Ради, Президента України, галузевого міністерства, місцевих органів влади та самоврядування до проблем освіти області.

   Значна увага галузевої профспілки приділяється створенню сприятливих умов праці та відпочинку працівників освітніх закладів, оздоровленню членів профспілки та їх дітей.

      На сучасному етапі в діяльності Профспілки працівників освіти і науки України, її територіальних і первинних організацій важливу роль відіграють інформація та нові інформаційні  технології, як комунікативні засоби, що сприяють поширенню ідей профспілкового руху, залученню нових членів у галузеву профспілку, а також об’єктивному висвітленню  її  діяльності в засобах масової інформації.

    З 2008 року налагоджено щоквартальний вихід інформаційного бюлетеня обласної організації «Профспілкове щодення», а 10 січня 2013 року відбулася презентація офіційного сайту Закарпатської обласної організації Профспілки, через який проводиться оперативне реагування на освітянські події. Для оптимізації  та  вдосконалення оперативної   інформаційної роботи з січня 2016 року оновлено сайт обласної організації. Наступний крок  – відкриття власної сторінки у міжнародній мережі Facebook.

   У 2013 році обласна організація Профспілки стала засновником конкурсу на розробку та проведення профспілкового уроку на тему: “Профспілки – це надійний гарант соціального захисту особи”, а також конкурсу на краще висвітлення діяльності профспілок освітньої галузі у міських, районних, обласних, вишівських засобах масової інформації. Інформацію про підсумки обласних конкурсів було висвітлено у бюлетені “Профспілкове щодення” та розміщено на офіційному веб-порталі обласної організації та Центрального комітету Профспілки, а також на основі поданих матеріалів був підготовлений збірник методичних матеріалів для проведення профспілкового уроку.

   З метою створення власної інформаційної політики та підвищення інформаційної культури членів профспілки галузі, забезпечення профспілкових організацій регулярним та важливим інформаційним компонентом президія комітету обласної організації постановою затвердила Програму         інформаційного забезпечення діяльності Закарпатської обласної організації профспілки працівників освіти і науки на 2013-2015 роки. Кожен член профспілки може отримувати інформацію про роботу профспілкових органів з профспілкових друкованих видань, інформаційних стендів, профспілкових куточків, сайтів: Федерації профспілок України, ЦК Профспілки працівників освіти і науки України, Закарпатської обласної організації профспілок.

   Певна річ, зміст профспілкової роботи, результативність та ефективність її в питаннях захисту соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки залежать від профспілкових активістів, керівників виборних органів. А те, що в області значна частина проблемних питань життя трудових колективів знаходить вирішення, є наслідком, передусім, правильної постановки питання та вмілої організації його виконання головами районних, міських організацій Профспілки, профкомів вищих навчальних закладів, більшість яких має великий досвід як педагогічної, так і профспілкової роботи. Усі вони активно, по-діловому, з почуттям особистої відповідальності перед трудовими колективами вирішують складні питання, які ставить перед ними сьогодення.

   Нині Закарпатська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України об’єднує  1010 первинних профспілкових організацій, в яких на обліку перебуває 53058 членів профспілки. Первинні профспілкові організації об’єднані довкола 13 районних та 4 міських організацій Профспілки, 7 профорганізацій закладів вищої освіти, у тому числі 3 – об’єднаних.

  Попри усі труднощі, соціально-економічні негаразди та потрясіння, через які освітянам разом з усіма мешканцями краю довелося пройти протягом останніх десятиріч, профспілкова організація освітян Закарпаття не лише не розгубила набутого у попередні роки й десятиліття, а й зміцніла, згуртувала свої лави, набула досвіду профспілкової роботи у нових соціально-економічних умовах. І освітяни, згуртовані навколо своєї обласної організації Профспілки, з надією та оптимізмом дивляться у майбутнє.