Призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності: окремі питання

Призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності: окремі питання

   Законом України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Законом України від 28.12.2014 № 77-VIII цей Закон викладено у новій редакції) визначено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

   Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Представники застрахованих осіб до правління Фонду обираються (делегуються) репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями профспілок (стаття 5 Закону).

   Статтею 10 Закону визначено, що Фонд зобов’язаний надавати безоплатно застрахованим особам і страхувальникам консультації з питань застосування законодавства про соціальне страхування.

У листі Фонду від 20.02.2019 № 450-03-1 надано роз’яснення щодо окремих питань призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Так, призначення допомоги в випадку звернення працівника до лікаря за призначенням допомоги після закінчення робочого дня має свої особливості, передбачені законодавством про соціальне страхування.

Особам, які звернулися за медичною допомогою та визнані непрацездатними по завершенні робочого дня, листок непрацездатності може видаватись, за їх згодою, з наступного календарного дня (пункт 2.6 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 № 455).

Якщо застрахована особа не скористалась правом на отримання листка непрацездатності з наступного дня, а отримала в день звернення, то перші 5 календарних днів для оплати за рахунок роботодавця необхідно рахувати з 1 дня непрацездатності.

Частиною шостою статті 22 Закону № 1105 визначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, по догляду за хворим членом сім’ї та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.